Коли ти дивишся на себе в дзеркало і бачиш свої очка, носик, уста, - ти думаєш: чому я саме такий?

Тому що є Бог, який створив тебе на свій образ і подобу.

Коли вранці прокидаєшся, а ввечері знову лягаєш спати, ти запитуєш себе: як сонце знає, коли йому сходити? Чому є день і є ніч?

Тому що є Бог, який усьому призначив свій час.

Коли ти розглядаєш букет квітів, то дивуєшся: звідки у природи стільки барв і відтінків?

Тому що є Бог – найбільший художник.

Коли тебе обіймає тато і ніжно гладить по голівці мама, ти запитуєш себе: чому вони так сильно люблять мене?

Тому що є Бог – найбільша любов.

Коли ти дивишся, як люди допомагають одне одному, ти запитуєш себе: чому вони це роблять?

Тому що є Бог, який кожного з нас покликав творити добро.

Коли ти дивишся, як малює художник, то дивуєшся: як це у нього виходить?

Тому що є Бог, який кожному з нас дав особливий талант.

Написала Мар’яна Фляк