Знаю про твої турботи й хвилювання, про слабкість і хвороби, про твій смуток, та все ж кажу тобі: дай Мені своє серце, люби Мене, будучи таким, яким ти є зараз! Якщо чекатимеш, поки станеш янголом, щоб аж тоді довіритися любові, - ніколи мене не полюбиш. Навіть якщо часто впадаєш у гріхи, навіть якщо ти занадто лінивий, щоб змінювати щось у собі, - люби Мене! Люби Мене тепер, незважаючи на стан, у якому перебуваєш, - у гніві чи покорі, у вірності чи зраді.

Люби Мене зараз! Потребую любові твого серця. Якщо чекатимеш поки станеш досконалим, щоб аж тоді полюбити

Мене, - ніколи Мене не любитимеш. Чи ж Я не можу перетворити маленьку піщинку в чистого янгола, що світиться шляхетністю й Любов'ю? Чи ж Я не міг би одним помахом із вічності викликати тисячі святих? Чи ж Я не всемогутній? Проте над усе не Я вибираю твою Любов!

Дозволь, щоб Я любив тебе! Потребую твого серця! Хочу зробити тебе досконалим, але зараз люблю тебе таким, яким ти є, і хочу, щоб ти також Мене любив тепер. Прагну побачити, як із дна твоєї туги проростає лю¬бов. Люблю в тобі все, і навіть твою слабкість, прагну, щоб ти завжди щиро промовляв ці слова: Господи, люблю Тебе! Для Мене дуже важливе пісня твого серця. Чи потрібні Мені твої знання та успіхи? То не покора, але хочу твоїх зусиль. Якби обдарував Я тебе усім, ти б надто запишався, бо ще дуже слабкий.

     Я створив тебе для любові. Коли буде Любов, усе інше додасться, навіть без твоїх зусиль. Лиш намагайся кожну хвилю свого життя наповнити Любов'ю. Нині стою перед дверима твого серця й стукаю, як жебрак, - Я, Бог над богами! Стукаю й чекаю, щоб ти Мені відчинив!

Хочу, щоб ти думав про Мене щодня і щоночі, щоб найменше, що ти чиниш, ти чинив із Любов'ю. Коли тобі треба буде терпіти, Я дам тобі сили, але пам'ятай: Люби Мене тепер! Не чекай, поки станеш святим, щоб аж тоді віддатися любові - бо так ніколи не любитимеш Мене.