Не судіть... PDF Друк e-mail
Середа, 28 вересня 2011, 04:54

   Літній чоловік з 25-річним сином увійшли до вагону потягу і зайняли свої місця. Молода людина сіла біля вікна. Як тільки потяг рушив, він висунув руку у вікно, щоб відчути потік повітря і раптом захоплено закричав:

   - Тату, бачиш, усі дерева йдуть назад!

   Літній чоловік посміхнувся у відповідь. Поряд з молодою людиною сиділа подружня пара. Вони були трохи розгублені тим, що 25 літній чоловік поводиться, як маленька дитина.

   Несподівано молода людина знову закричала в захваті:

   - Тату, бачиш, озеро і тварини. Хмари їдуть разом з поїздом!"

   Пара збентежено спостерігала за дивною поведінкою молодої людини, в якій його батько, здавалося, не знаходив нічого дивного. Пішов дощ, і краплі дощу торкнулися руки молодої людини. Він знову переповнився радістю і закрив очі.    А потім закричав:

   - Тату, йде дощ, вода чіпає мене! Бачиш, тату?

   Бажаючи хоч чимось допомогти, пара, що сидить поруч, запитала літнього чоловіка:

   - Чому Ви не відведете сина в яку-небудь клініку на консультацію?

   Літній чоловік відповів:

   - Ми тільки що з клініки. Сьогодні мій син перший раз в житті набув зору.

   Неможливо судити про справи і вчинки інших людей, не маючи при цьому усієї повноти знань. Усю повноту знань має тільки Бог. Тому "Не судіть, та не судимі будете!"