|
Часто роздумуючи про Дона Боско, обмежуємось у спогадах до того, скільки добра він зробив для дітей, для молоді. Знову захоплюємось його величчю та організаційними здібностями, здатністю об’єднувати довкола людей, згадуємо його як того, хто вмів майстерно захопити та зацікавити дітей, умів робити багато добрих речей... Святий пригадує, що метою нашого життя є наслідувати Ісуса Христа так, як це робили святі.
Дон Боско від початку, проваджений Богом, зробив чіткий
вибір: «спасати душі», що в перекладі означає «допомогти пізнати Ісуса». Це було метою та мотивацією кожної його дії. Поза тим уся його діяльність втратила б своє змістовне значення. Головною справою, яку чинив святий, було надати сенсу життям багатьох юнаків.
Саме так народиться Ораторія (дитячо-юнацько-молодіжний осередок). Народиться вслід за бажанням отця Боско надати змісту життю і розпалити ентузіазм до творчої праці у душах молодих, котрих він зустрічав.
У той час, у Турині, було багато юнаків, котрі перебували у великих труднощах. Святий вирішив для себе: «Я не можу байдуже дивитися, склавши руки, не можу робити вигляду, начебто нічого не відбувається!». Ораторія Дона Боско народилася із серця здатного любити, із серця здатного зворушитися і поспівчувати молоді, котру Господь поручив йому. Достатньо пригадати «плач» святого, коли він безуспішно шукав місця для того, щоб збирати своїх юнаків. Однак розповідається і про те, що святець намагався нікому не показувати своєї стурбованості.
Пригадуючи Євангеліє Нагірної Проповіді Ісуса: «Блаженні…» можемо ствердити, що Дон Боско втілив та пристосував це Євангеліє для молоді.
Можливо, Дон Боско сьогодні, звертаючись до молоді всього світу, сказав би так:
Блаженні ви, юнаки та дівчата, якщо зумієте залишити місце для Бога у вашому житті.
Блаженні ви, юнаки та дівчата, якщо зумієте бути уважними та чутливими до тих, хто страждає.
Блаженні ви, юнаки та дівчата, якщо зумієте бути покірними.
Блаженні ви, юнаки та дівчата, якщо зумієте бути уважними до найбідніших.
Блаженні ви, юнаки та дівчата, якщо зумієте прощати щоденно.
Блаженні ви, юнаки та дівчата, якщо зумієте бути будівниками миру.
Блаженні ви, юнаки та дівчата, якщо зумієте завжди добре виконувати ваші щоденні обов’язки.
Блаженні ви, юнаки та дівчата, якщо зумієте бути радісними і нести цю справжню радість іншим.
Блаженні ви, юнаки та дівчата, якщо зумієте зберігати чистоту ваших сердець і зав’язувати прозорі та чисті стосунки щирої любові.
Блаженні ви, юнаки та дівчата, якщо зумієте розуміти та шукати те, що є справжнім щастям для вас.
Блаженні ви, юнаки та дівчата, якщо навіть тоді, коли вас ображатимуть і глузуватимуть із вас за те, що ви християни, зумієте вірити в любов Господа Бога.
Блаженні ви, юнаки та дівчата, якщо дбатимете про вашу душу.
Що зробив би Дон Боско сьогодні? Що сказав би нам сьогодні? Думаю, перше, про що говорив би, було: «Дбай про твою душу. Це найдорогоцінніше, що ти маєш. Не втрать її, не занедбуй її. Доглядай за нею, бережи її. Зроби так, щоб вона була місцем, де міг би перебувати Господь. Можеш мати найбільші скарби світу та… що з того, якщо втратиш душу?». Прислухаймося до цього запрошення, навчімось також дбати про душу тих, хто поруч із нами, про душу наших друзів. Чи ти колись запитував свого приятеля: в якому стані твоя душа?
Ніколи не кажімо «вже запізно», не кажімо ніколи «я не здатний», або «я це не зумію». Такі слова не повинні лунати з ваших уст. Святий навчає нас, що молодь може звершувати великі речі.
На закінчення хотіла б додати: «Дорогі друзі, будьмо святими!». Святість має бути метою нашого життя. Навчімося не лише по справжньому любити, а й стати любов’ю. Це дорога наших християнських спільнот та громад, шкіл, усіх закладів. Є один вираз, який святий часто повторював, звертаючись до молоді: «Хочу бачити вас щасливими тепер і у вічності». Дон Боско стверджує, що святість полягає в постійно триваючій радості духа.
Будьмо наповненими справжньою радістю, яка походить від Ісуса Христа, радістю, що спонукає любити і бажати добра своєму другові чи подрузі.
Катерина Шафран
Джерело: Молодіжно-християнський часопис «З любов’ю у світ» № 1 (120), січень 2010. |