«Співучасть у церковному богослужінні – це найголовніше джерело надприродного життя. Зв'язок, що лучить душу з Церквою, а через неї з Христом, проявляється найбільше у співучасті людини в церковних богослужіннях, а участь у них найбільше спричиняється до розвитку надприродного життя…» (Митр. Андрей Шептицький).

   27 лютого у нашому храмі Вознесіння Господнього, перед Святою Літургією чотири юнаки були посвячені у вівтарну дружину. Усі склали обіцянку служити Господу Богу і бути у всьому послушними священикові та старшим братчикам. Під час посвячення були присутні батьки, які тримали палаючі свічки і пізніше вручили їх своїм дітям.

На згадку про цю подію настоятель храму о. Роман вручив духовні мечі – вервиці, щоб молитися і освячувати свої душі.

ЗАПОВІДІ ВІВТАРНИКА:

   1.Вівтарник служить Богові та Батьківщині, взірцево виконуючи свої обов’язки.

   2. Відзначається послухом стосовно:

   - родини;

   - священника;

   - провідника та тих, що головують;

   - під час Літургії – стосовно старшого, який був призначений для цього провідником чи священиком.

   3. Виконує служіння Христові у ближніх. Своєю поставою всюди приносить мир із радістю.

   4. Працює над своїм характером і чуває над чистотою власного серця.

   5. Через свою пильність та сумлінність стає добрим прикладом для всіх.

   6. Відзначається у чистоті мови, уникаючи сварок та суперечок.

   7. Подолує погані звички.

   8. Розвиває в собі Боже життя через молитву, реколекції (духовні науки), спільні подорожі тощо.

   9. У кожному вівтарникові бачить свого брата.

   10. Шанує природу і теж все, що його оточує, добачаючи в тому Божий дар.